Українська Католицька ЦеркваАвстралія, Нова Зеландія і Океанія
«Бог все був з мною», — о. Дмитро Сенів (1940–2026)
7 вересня 2026
23 серпня 2026 року, на 87-му році життя та 60-му році священничого служіння, відійшов до вічності митрофорний протоієрей о. Дмитро Сенів — перший український католицький священник, висвячений в Австралії.
Отець Дмитро народився 17 серпня 1940 року в Раковаці поблизу Прнявора в Босні, у багатодітній українській родині Михайла та Анни Сенів. Його предки походили з Галичини й наприкінці XIX століття переселилися до Боснії, зберігши любов до України, віру та українські традиції.
Дитинство майбутнього священника припало на важкі воєнні та повоєнні роки. У 1942 році родина втратила батька, а згодом була змушена залишити рідний дім. Після Другої світової війни сім’я жила в Югославії, а 1952 року опинилася в таборі для біженців у Трієсті. Саме в ці непрості роки поступово визрівало покликання Дмитра Сеніва до священства.
У 1953 році він вирушив на навчання до Малої семінарії у Франції, згодом продовжив формацію в Італії. Після завершення Малої семінарії вступив до Великої семінарії в Римі та навчався в Папському університеті Урбані, де студіював філософію і богослов’я. Під час перебування в Римі мав нагоду зустрічатися з Блаженнішим Йосифом Сліпим і прислуговувати йому під час богослужінь.
Після завершення студій у 1966 році Дмитро Сенів прибув до Австралії, де після тринадцяти років розлуки знову зустрівся зі своєю родиною. 26 березня 1967 року в катедральному соборі Святих верховних апостолів Петра і Павла в Мельбурні владика Іван Прашко уділив йому священничі свячення. Ця подія стала історичною для Української Католицької Церкви в Австралії: о. Дмитро став першим українським католицьким священником, висвяченим на австралійській землі.
Від перших днів священства о. Дмитро служив українським громадам у різних куточках Австралії. Був сотрудником у Мельбурні та Сіднеї, опікувався вірними в Канберрі, Квінбієні, Воллонґонґу та багатьох віддалених місцевостях Нового Південного Уельсу. Двічі був парохом у Канберрі та Квінбієні, у 1978–1983 роках служив парохом у Перті, а в 1989–1995 роках — в Аделаїді. Упродовж багатьох років був також капеланом молоді Єпархії, беручи активну участь у молодіжних таборах та вихованні молодого покоління українців Австралії.
З його служінням пов’язані важливі сторінки становлення українських католицьких громад Австралії. У Канберрі він разом із парафіянами працював над створенням парафіяльного осередку та здобуттям землі для майбутнього храму. Брав активну участь у відзначенні 1000-ліття Хрещення України в столиці Австралії та в паломництві українців Австралії до Рима 1988 року. У 1994 році о. Дмитро був іменований митрофорним архипротопресвітером, а в 1995–1996 роках виконував обов’язки адміністратора Катедральної парафії.
Важливою частиною його життя залишалася також праця зі словом. Отець Дмитро готував і видавав релігійні та історичні матеріали, а спогади про власний життєвий і священничий шлях зібрав у книзі «Перший висвячений Український Католицький Священик в Австралії 1967». Своє життя він сам підсумовував просто: попри всі труднощі дороги, «Бог все був з мною».
Майже шість десятиліть священничого життя о. Дмитра Сеніва стали частиною історії Української Католицької Церкви в Австралії та життя української громади на цьому континенті.
Нехай Господь прийме душу новопреставленого свого слуги, священника Дмитра, у Свої вічні оселі та дарує йому вічний спочинок.
Вічная пам’ять!
